Аутизм що робити в україні

Аутизм – симптоми проявів у різних вікових групах, діагностування, лікування аутизму | Медичний довідник Virgo

Аутизм є такого типу вродженим захворюванням, основні прояви якої зводяться до виникнення у дитини труднощів у спробах спілкування з оточуючими його людьми. Аутизм, симптоми якого також полягають у нездатності вираження власних емоцій і в нездатності їх розуміння по відношенню до інших людей, супроводжується труднощами розмовної мови і в деяких випадках зниженням інтелектуальних здібностей.

Загальний опис

Актуальне при цій хворобі розлад виникає через неможливість злагодженої роботи різних частин мозку. Більшість людей, у яких поставлено діагноз аутизм, ( діагностований у дорослих або дітей), проблеми, пов’язані з організацією адекватних взаємин з оточуючими людьми будуть присутні завжди. Між тим, діагностування аутизму в межах ранній стадії його прояви у хворого, а також подальше лікування – все це дозволяє все більшій кількості людей поступово реалізувати власний потенціал.

Захворювання має тенденцією до появи його до певного типу сім’ях, на підставі чого є припущення про можливе спадкування аутизму. На даний момент проводиться вивчення питання, що стосується виявлення конкретних генів, що відповідають за успадкування цього захворювання.

У суспільстві є припущення, що до аутизму може призвести вакцинація дітей, зокрема, використовувана в щеплення від свинки, краснухи і кору. Однак підтвердження цього факту немає, що перевірялося в рамках деяких досліджень. Більш того, вкрай важливо, щоб всі необхідні види щеплень були зроблені дитині.

Отже, що собою являє аутизм? Симптоми цього захворювання, як ми вже зазначили, проявляються у дітей (це вроджене захворювання) у віці до трьох років. Як правило, батьки починають помічати, що дитина відстає в розвитку, що проявляється в його невміння говорити і вести себе так, як це характерно для дітей у його віці. Можливий і такий варіант розвитку, при якому дитина все-таки починає говорити у віці його однолітків, проте з часом набуті навички поступово втрачаються.

Дитина відстає в розвитку, причому нерідко взагалі не говорить нічого, від цього може створюватися враження про його глухоту. При перевірці слуху підтверджується відсутність такого роду відхилення. Також при аутизмі хворий використовує надлишкове повторення, що стосується певної моделі поведінки, ігор і інтересів. Наприклад, це можуть бути повторення похитування тіла або незрозуміла прихильність по відношенню до деяких предметів. Особливе розлад викликає необхідність зміни звичної в цьому випадку рутини.

Слід зауважити, що «типового» поведінки у хворих аутизмам не існує, а тому узагальнення і створення єдиного образу хворого для всіх випадків є неможливим. Люди з аутизмом можуть вести себе по-різному, що визначає конкретна форма цього захворювання в кожному з випадків. Також батьки хворих на аутизм дітей виділяють таку їх особливість, як уникнення ними зорового контакту, а також перевагу іграм в поодинці.

Інтелектуальний розвиток, який певною мірою змінено з-за аутизму, з цієї причини відповідає у більшості випадків показниками нижче середнього.

Часто в підлітковому віці, діти впадають в депресію, сильно переживаючи це, в особливості, якщо їх інтелект визначається як середній або відповідає показникам вище середнього. Також деякі діти в цей період стикаються з проявами у вигляді нападів, зокрема, епілептичних.

Нагадаємо, що епілепсія є таким розладом нервової системи, при якому виникає ненормальна і вкрай інтенсивна мозкова електрична активність, що і призводить до самого припадкам. Епілепсія може розвинутися в результаті пошкоджень мозку, інфекцій або пухлин, проте, в більшості своїй причин, як таких, немає. Часто хворі даний стан «переростають», після чого припадків більше не з’являється. В інших випадках можливий контроль над нападами, що здійснюється за рахунок використання спеціальних медпрепаратів. Якщо медикаментозне лікування не визначає ефективного результату для хворого, може бути застосоване вже хірургічне втручання.

Повертаючись до питання, що стосується того, хто в більшій мірі схильний до аутизму, відзначимо, насамперед, статистику, яка вказує на те, що з 1000 дітей на 1 дитину припадає цей діагноз, причому це загальна цифра, яка, на жаль, може змінюватись і у великих межах.

Імовірним є те, що спадкова передача захворювання відбувається в межах конкретних сімей. Крім того, якщо у сімейної пари одна дитина страждає від даного захворювання, то і друга дитина, швидше за все, буде страждати від аутизму. Якщо один з батьків хворіє цим захворюванням, ризик, відповідно, також підвищується.

Додатково зазначимо, що ризик розвитку аутизму у чотири рази вищий для хлопчиків, ніж для дівчаток.

Достовірно відомо відсутність зв’язку аутизму з нерозумінням або з поганими взаєминами в сім’ї, тобто, ні батьки дитини, ні він сам у виникненні захворювання не винні. Крім відсутності такого зв’язку та зв’язку з вакциною, спростовується і зв’язок з харчуванням, відповідно, неправильне харчування не може бути причиною виникнення аутизму.

Передбачається, що найбільш ймовірними є комбіновані фактори впливу, при яких поєднуються генетичні фактори і фактори несприятливого зовнішнього впливу (інфекційні захворювання при вагітності, токсичний вплив при вагітності, родові ускладнення тощо).

Аутизм є одним з різновидів психологічних порушень загального типу, його також визначають як аутистичне розлад. Симптоми, якими характеризується аутизм, можуть бути сплутані з різними видами існуючих психологічних порушень, приміром, нерідко відзначається збіг аутизму і синдрому Аспергера. Встановлення діагнозу синдром Аспергера проводиться при наявності спільних з аутизмом рис, але при відсутності спільності з критеріями, аутизму притаманними. Крім цього, на аутизм можуть бути схожі і інші захворювання.

На сьогоднішній день в результаті проведених досліджень можна стверджувати, що виявлення аутизму відбувається значно частіше, ніж це відбувалося раніше. Приміром, раніше деяким дітям ставився діагноз «слабоумство», тепер же, в разі актуальних для тих ситуацій відхилень, діагноз визначається як «аутизм».

Аутизм: симптоми

Враховуючи різницю проявів захворювання у хворих, кожен випадок цього захворювання є унікальним. Незважаючи на це, певні узагальнюючі риси все-таки існують, за рахунок чого і можна припускати актуальність аутизму.

В залежності від віку ознаки цього захворювання проявляються по-своєму, тому має сенс зупинитися на кожній віковій категорії окремо. Зокрема розглянемо ранній аутизм і його симптоми, дитячий аутизм і його симптоми, а також аутизм у дорослих, симптоми якого також характеризуються власними особливостями. Однак перед цим розглянемо загальні ознаки цього захворювання, проявляються вони у кількох основних сферах:

• Соціальну взаємодію, взаємовідносини. Симптоми аутизму проявляються в наступному:
• Серйозного типу проблеми, що стосуються невербального спілкування. Наприклад, це може стосуватися звички дивитися в очі, приймати певне положення тіла і вираз обличчя.
• Відсутність здатності до розвитку дружніх відносин з однолітками.
• Брак інтересу для поділу з іншими людьми їх захоплень, задоволення або досягнень.
• Відсутність співпереживання. При аутизмі важко розуміти, що відчувають інші люди, чого б це не стосувалося.

Спілкування (вербальне, невербальне). Симптоматика аутизму зводиться до наступного:

• Хвора дитина набагато пізніше вчиться розмовляти, а то й зовсім не набуває цього вміння. Так, не розмовляє взагалі близько 40% хворих аутизмом.
• Хворому важко починати розмову. При аутизмі його також важко і продовжувати при вже відбувся початку.
• Мова використовується стереотипно, з повторами. Хворі аутизмом люди досить часто і з повтором використовують одну фразу (що визначається як ехолалія).
• Труднощі в розумінні співрозмовників. Приміром, хворі аутизмом можуть не розуміти того, що людина, з якою вони розмовляють, використовує в розмові гумор.

Обмеженість інтересів в іграх і в цілому в діяльності. В цьому плані симптоми аутизму проявляються в наступному:

Що робити, якщо в дитини діагностували аутизм

Як зрозуміти, що у вашої дитини аутизм, до яких лікарів звертатись та що відчувають люди з цим діагнозом – читайте у матеріалі Здоров’я 24.

Ми поспілкувалися з Інною Сергієнко – мамою 13-річного Міші й засновницею міжнародної громадської організації “Дитина з майбутнім” та її донькою Іриною (директором організації з розвитку). Інна цю організацію створила заради сина, у якого – аутизм. Активно займалася дитиною, вчилася і тепер вчить інших. Піклування родини та фахівців дозволило Міші вступити у звичайну школу і вчитися на рівні з однолітками. Зараз хлопчик – уже восьмикласник.

В Україні у понад 7 тисяч малюків діагностували “дитячий аутизм”. Це 12 дітей на 100 тисяч населення віком до 18 років. Для порівняння, у Великій Британії аутизм діагностували 700 тисяч разів (включно із повнолітніми), а у США розлад аутистичного спектра має одна дитина зі 68. Це 1,5% усіх дітей віком до 8 років. Тому соціум має знати, що таке аутизм, аби прийняти та допомогти соціалізуватися таким людям.

Щоб краще зрозуміти людину з аутизмом, уявіть собі, що ви їдете на швидкості проти вітру без шолома, під вами реве мотоцикл. І крізь весь цей шум і галас до вас хтось намагається докричатися, навчити вас розмовляти, тримати олівець у руці, відрізняти ліво і право, і висловлювати свої емоції без істерик.

Дітям з аутизмом важливо відчувати себе у комфорті

Для того, щоб почути співрозмовника, вам захочеться прибрати усі фактори, що заважають, дати наболілим вухам тиші, а тілу – комфорт, і тоді ви будете готові сприймати нову інформацію. Так само й людині з аутизмом дуже важливо допомогти комфортно почуватися у власному тілі та просторі.

Діагноз “Аутизм”

Міша – друга, молодша дитина Інни. Пологи пройшли добре, хлопчик мав здоровий вигляд, ніяких питань не виникало. Коли йому виповнилось 1,5 роки, родина занепокоїлась, що він не розмовляє.

Коли Міші було два, Інна поїхала з ним в Ізраїль, де лікувалась її мама. Запитала там медперсонал, в чому може бути причина. Їх скерували до невропатолога і сказали про діагноз.

Важливо розуміти, що аутизм – це не хвороба, це – стан, який підлягає корекції завдяки щоденній праці. Світова спільнота називає це нейророзмаїттям (neurodiversity).

В брошурі з правил безпеки на борту літака є інструкція, яка наголошує на тому, що в екстрених ситуаціях мама спочатку мусить одягнути кисневу маску на себе для того, щоб мати змогу допомогти дитині. І це – не крайній ступінь егоїзму, а правило виживання. Після встановлення діагнозу часто батьки потребують допомоги спеціаліста не менше, ніж дитина.

Аутизм може мати різні симптоми

Коли помітно перші ознаки?

Є діти, котрим уже в рік встановили підозру на аутизм. Але проявитись цей стан може в різному віці. У Міші майже не було виразних ознак аутизму. Але він міг кружляти навколо себе, а потім йшов рівно, ніби нічого й не бувало, дивно грався.

Втім, фізично виглядав добре розвиненим. Уже потім сім’я помітила, що є ряд сенсорних (пов’язаних з відчуттями, слухом, зором, дотиками тощо) проблем та з моторикою. Аутичний спектр широкий і може проявлятись по-різному.

На що і коли звертати увагу батькам?

“ Є прості норми, що повинна дитина вміти в 3, 6, 9 місяців і в рік. Звіряйтесь по них. Якщо дитина чогось не робить, треба дивитися, що і чому. Це може бути не тільки аутизм, а затримки мовлення, психічного розвитку тощо”.

Діти з аутизмом схильні до повторюваних рухів.

Зазвичай вони бавляться не у рольові ігри чи іншу “класику”, а виставляють іграшки в якомусь порядку. Дуже не люблять, коли цей порядок хтось порушує, коли хтось втручається у їхню гру.

Варто придивитись уважніше, якщо дитина себе щипає, б’є, затуляє вушка чи робить подібні дивні рухи. Це вказує на слухове чи візуальне перевантаження і дитина так від нього рятується.

Вакцинація викликає аутизм – чому це маячня?

Американський інститут аутизму збирає всі наукові дослідження з теми аутизму та їх аналізує. В Україну приїжджав директор цього інституту Стівен Едельсон і пояснював наукові факти про зв’язок вакцинації та аутизму.

Вакцинація не викликає аутизм

У дітей з аутизмом часто страждає імунна система, тому перш, ніж робити щеплення, їх слід обстежити в імунолога до вакцинації. Якщо імунна система слабенька, імунолог запропонує почекати й зробити щеплення трішки пізніше, коли імунна система дозріє, або запропонує свої правки, щоб підлікувати імунну систему і вона змогла добре реагувати на вакцину.

“Щеплення саме по собі аутизму не викликає. Просто у дитини аутизм спочатку малопомітний, а коли щеплення б’є по імунній системі, стає видно. Люди бачать погіршення симптомів і пов’язують це зі щепленням. Щеплення може погіршити стан дитини з аутизмом, але не є його причиною. Бо аутизм – вроджений стан”.

До якого лікаря звертатися для перевірки на аутизм?

Зазвичай батьки ідуть до невропатолога, але цей діагноз в Україні ставить психіатр. Саме він огляне дитину і за потреби призначить додаткові обстеження.

Як виховувати дитину з аутизмом і підготувати її до школи та садочка – читайте у продовженні матеріалу.

“Аутизм – не проблема, якщо знати, що з ним робити”. Блог мами особливої дитини

Автор фото, Unsplash

Нам із сином дуже пощастило: чотири роки тому, коли в нього запідозрили аутизм, ми витратили всього декілька місяців на сумнівні терапії й доволі швидко потрапили до справжніх професіоналів з корекції.

Чому пощастило? Бо єдиним критично важливим критерієм для навчання людини у спектрі є вік: чим раніше дитина починає корекцію, тим кращі результати вона отримає.

Якщо взяти двох дітей з однаковими розумовим потенціалом і в одному випадку розпочати корекцію у два роки, а в іншому у шість – матимемо кардинально різні результати.

• Що не можна казати мамі особливої дитини
• “Істерики стали моїми буднями”: як прийняти те, що твоя дитина особлива

На жаль, у другому випадку скорегувати аутизм вдасться мінімально. Сьогодні мій син з доволі сильними аутистичними проявами, що заважали його розвитку і навчанню, – майже самостійний, допитливий і розумний хлопчик, який готується до школи, катається на роликах, грає на барабанах, захоплюється симфонічними оркестрами та знає назви всіх інструментів.

У три роки його вчили заново користуватись ложкою і пити з чашки, протягом року розвивали рефлекс наслідування – той що нормотипові діти мають за замовчуванням і той, завдяки якому людина може розвиватись.

Сьогодні він ще не красномовно говорить і не веде діалогів, але у нас вже зовсім інші завдання, відповідні до його віку: часом складніші, часом простіші, але саме завдяки вчасному ранньому втручанню, професійній корекції, сьогодні він вміє вчитись і розвивати свій неабиякий інтелект.

Автор фото, Unsplash

Я знайома зі школярами, яким вдається добре вчитись, мати друзів, грати на музичних інструментах і займатись спортом, а розлад аутистичного спектру – це їхня особливість і своєрідний виклик, але точно не завада.

Ці школярі так само рано почали інтенсивну корекцію і мають результати. В когось кращі, в когось гірші, що не має жодного значення, бо ці діти щасливі у повноцінному житті, де їх приймають, вчать та розважають як усіх дітей.

Такі надихаючі історії – не рідкість в Україні, де батьки вміють знаходити вірну інформацію і направляти своїх дітей в ефективну терапію. Втім, на жаль, таких історій досі меншість – в Україні дуже низький рівень діагностики й відсутні державні програми раннього втручання.

• Блог особливої мами: коли твоя дитина так і не заговорила
• Блог особливої мами. Як це – бути неідеальною матусею

Сім’ї отримують від лікарів хибні популярні в нас діагнози на зразок “затримка розумового і психічного розвитку” і не знають, що далі з цим робити. Самі шукають шляхи допомоги своїм дітям, ненароком завдаючи шкоди: годують їх таблетками, водять до незнайомих зі специфікою аутизму дефектологів, проводять апаратні стимуляції мозку і врешті, маючи мізерні або негативні результати, впадають у відчай.

Синові моїх друзів 16 років – він закінчує приватну школу, де йому дозволяють просто знаходитись поряд з іншими учнями. Іван неймовірно галантний хлопець з глибоким і дуже розумним поглядом. Він не вміє читати і розмовляє виключно про поліцейські машини, які знає досконало.

В нього дуже заможна сім’я, яка мала можливість забезпечити йому комплексну корекцію, але не мала вірного діагнозу – РАС Іванові поставили тільки в 14 років. Цей розумний хлопець все життя буде залежати від сторонньої допомоги виключно тому, що не отримав вчасної професійної підтримки. Тому що лікарі не знали про аутизм і прописували шкідливі експериментальні лікування.

Аутизм: симптомы и причины

Если малышу уже есть 1,5 года, а он избегает смотреть на вас, не обращает внимания на окружающие предметы, когда вы пытаетесь привлечь его внимание, не играет “понарошку”, то есть вероятность того, что у ребенка аутизм. Расстройства аутистического спектра (синдром Аспергера и аутизм) — это нарушения развития, поведения, моторики, которые влияют на мышление, восприятие, коммуникативные способности, социализацию человека.

Классификация

В медицине широко используется классификация различных видов аутизма, основанная на нарушениях психологического развития, с учетом причин аутизма и механизмов его развития.

Виды аутизма:

• Детский
• Атипичный
• Синдром Ретта
• Дезинтегративное расстройство
• Синдром Аспергера
• Синдром раннего инфантильного аутизма
• Эндогенный, постприступный аутизм
• Аутизм при хромосомных аберрациях и др.

Этиология заболевания

В настоящее время причины аутизма и механизмы его развития изучены недостаточно и во многом определяются происхождением расстройства: экзогенного, эндогенного, органического или хромосомного характера.

Основные причины аутизма:

• хромосомные патологии;
• обменные патологии;
• попадание в организм беременной женщины солей тяжелых металлов, нейротоксинов, прием отдельных медицинских препаратов;
• наследственная предрасположенность;
• нарушение мозговой деятельности;
• эмоциональное перенапряжение и стрессовые ситуации.

Появление атипичного аутизма у пациентов с диагностируемыми болезнью Дауна, фенилкетонурией, синдромом Мартина-Белла и другими обменными и хромосомными заболеваниями связывают с причинами развития этих патологий.

Клинические проявления и симптомы

Основные признаки аутизма проявляются в том, как ребенок или взрослый ведет себя, будучи один или при взаимодействии с другими людьми. У аутиста возникают проблемы коммуникативного характера, наблюдается повторяющееся поведение, могут отмечаться двигательные и сенсорные нарушения, действия, которые направлены на причинение себе физического увечья или боли.

Симптомы аутизма, выраженные через поведение. Ребенок:

• не интересуется играми с другими детьми;
• сидя на одном месте подолгу раскачивается;
• навязчиво включает или выключает свет;
• не интересуется никакими играми;
• не протягивает руки в ответ, когда родители пытаются взять его из кроватки;
• щелкает, двигает вперед-назад пальцами перед глазами;
• не замечает присутствия и отсутствия родителей;
• сопротивляется объятиям, прикосновениям, не идет на руки;
• оставшись наедине с собой в кроватке, никого не зовет, а кричит (без видимых на то причин);
• ест несъедобные предметы (шторы, одежду, наволочку и др.);
• проявляет жестокость.

Для детей с аутизмом характерно стереотипное (повторяющееся) поведение. Они подолгу машут руками, вращаются вокруг себя, пристально и длительное время могут смотреть на вентилятор, выстраивают в ряд различные предметы и игрушки (машинки, куклы, кружки и т.д.). Ребенок может не интересоваться игрушками, но при этом проявлять интерес к различным бытовым предметам (обогревателю, мультиварке, инструментам и т.д.), или быть поглощенным какой-то отдельной деталью от игрушки (колесами машины).

Иногда, дети-аутисты всеми способами стараются ощутить плотное давление на своем теле, залазят под низкие кровати или диваны, находят любые способы для нанесения себе ударов, толчков или ушибов при падении.

Дети с расстройствами аутистического спектра часто не замечают окружающую обстановку и всеми способами избегают визуального контакта. Поэтому, со стороны может показаться, что у них отсутствует интерес к любому общению. Если ребенок с аутизмом в чем либо нуждается, он прибегает к “ведению руки” — кладет руку родителя на нужный ему предмет и, таким образом, использует взрослого, как своеобразный “инструмент” для получения желаемого.

У детей, страдающих аутизмом, могут проявляться разного рода нарушения моторики. При этом, у одних возможно проявление необычных навыков в одной области, но их полное отсутствие в другой.

Признаки аутизма в нарушениях моторики:

• плохая координация (ребенок плохо удерживает равновесие, неуклюжий, есть проблемы с ездой на трехколесном велосипеде или детской машинке);
• проблемы тонкой моторики;
• ходьба на цыпочках;
• заметное слюнотечение;
• дефицит глубинного пространственного восприятия (ребенок не может поймать брошенный ему мяч).

Ребенок с аутизмом, как правило, очень чувствителен к различным звукам, шуму, текстуре предметов, новой обстановке и новым предметам. Чем больше сенсорных воздействий ребенок получает одновременно, тем больше вероятность, что он начнет себя плохо вести.

Симптомы аутизма могут проявляться в ненормальной реакции на сенсорные стимулы – физический дискомфорт и желание уединиться из-за слишком громких звуков, яркого света, сильных запахов, ограниченность и повторяемость поведения, интересов, занятий, воображения.

Дети с расстройствами аутистического спектра могут подвергать себя разного рода самоповреждениям (аутоагрессия). Ребенок-аутист может:

• биться головой о стену, стол;
• кусать, колоть, резать себя;
• счесывать или расцарапывать кожу;
• выдергивать у себя пучки волос и др.

Он подвержен приступам агрессии, плохо переносит перемены (места, еды, одежды), не выносит прикосновения или, наоборот, требует постоянного физического контакта с близкими людьми. У аутистов отсутствует осознание опасности. Они не распознают ситуаций, когда могут пораниться или ушибиться, у них отсутствует страх высоты, быстро мчащихся рядом машин, глубоких водоемов и т.д.

Нередко могут проявляться такие симптомы аутизма как: нарушение сна, судороги (с возрастом усугубляются), нарушение реакции на восприятие боли (от полного отсутствия реакции на боль до низкого болевого порога).

У взрослых аутизм выражен по-разному. При легкой степени наблюдается нарушение социальных контактов, но человек частично адаптируется к социуму и может не зависеть от помощи посторонних, и даже заниматься трудом, не требующим высокой квалификации. При тяжелой степени, взрослый аутист нуждается в постоянном наблюдении и уходе.

При своевременной диагностике аутизма, коррекции, регулярном наблюдении и поддержке, тяжелых последствий аутизма не наблюдается.

Диагностика

Диагностика аутизма включает обязательное психологическое обследование и консультирование с использованием специальных диагностических тестов.

Правильно установить диагноз помогут лабораторные и инструментальные методы диагностики:

• общий анализ крови;
• общий анализ мочи;
• электрокардиография;
• детская электроэнцефалография;
• эхоэнцефалография;
• компьютерная томография;
• биохимический анализ крови (печеночные пробы);
• магнитно-резонансная томография.

Раннее выявление детей с аутизмом в ранние сроки играет огромную роль. Ни для кого не секрет, что чем раньше будет начато лечение, а в случае с аутизмом – корректировка коммуникативных способностей, тем больше шансов получить положительные и стойкие результаты в дальнейшем развитии ребенка.

Лечение

Начальный этап в лечении аутизма заключается в обучении аутиста замечать окружающий мир и происходящее вокруг. Это помогает наладить взаимодействие с внешним миром, выстроить взаимоотношения сначала с близкими людьми, а после – с незнакомцами, приобрести навыки общения и др.

Лечение аутизма:

• комплаенс-терапия;
• психотерапия;
• терапия общения;
• аудио-вокальная тренировка;
• холдинг-терапия;
• метод “форсированной поддержки”;
• игро-, трудотерапия;
• специализированная лечебная физкультура;
• специальная диета с ограничением приема продуктов с высоким содержанием глютена и казеина;
• фармакотерапия (нейролептики, холинолитики, антидепрессанты, транквилизаторы, нормотимические препараты, успокоительные средства и др.).

Профилактика аутизма

Полностью предотвратить развитие аутизма или вылечить его невозможно. Но в руках любого родителя как можно раньше обратиться за помощью к специалисту, провести раннее диагностирование и коррекцию.

Не последнюю роль в профилактике развития аутизма играет подготовка к будущей беременности и поведение во время нее. Важно помнить, что возраст женщины старше 40 лет значительно повышает риск рождения ребенка с расстройством.

Статья носит информационно-ознакомительный характер. Пожалуйста, помните: самолечение может вредить вашему здоровью.